Нитки капронові

Капронова нитка належить до таких ниток, які виготовляються із поліамідних волокон. Поліамід - це синтетичний матеріал, до групи якого входять нейлон, таслан, джордан, еластан, велсофт. Найросповсюдженішим матеріалом для виробництва канатів, шнурів та ниток є нейлон. Нейлон був винайденим у 1935 році головним хіміком американської компанії DuPont. Одним з різновидів нейлону є капрон. Капрон був винайденим німецьким хіміком у 1938 році Паулом Шлаком. Одразу після винайдення капронове волоконо знайшло своє використання в якості основи для тросів з грубого волокона при виготовленні парашутів.

Основні переваги капронових ниток:

• еластичніcть (еластичність капрону в порівнянні з еластичністю шовку переважає та є набагато вищою); 
• міцність (міцність капронової нитки в порівннянні з бавовняною при меншій товщині є більшою);
• стійкість до стирання та багатоповторюваного згинання;
• стійкість до вологи;
• велике розривне навантаження;
• повернення до первісної форми при розтягуванні;
• гладка поверхня;
• стійкість до забруднення (в порівнянні з натуральними нитками).

Основні недоліки капронових ниток:

• не витримує довготривалої дії сонячного світла (знижуться міцність);
• не стійкі до дії кислот;
• плавляться при нагріванні до 215С.

Основні сфери використання капронових ниток: виготовлення строп, канатів, тросів, сіток, мішків, тари, упаковки, струн, підошв взуття, застосування в інтер'єрі та діловодстві (прошивання документів, книжок тощо), виробництва штор, гардин, ковдр та простирадл, одягу для туризму та супутнього спорядження, спорядження для риболовства, в якості матеріалу для виготовлення корду та відповідно автомобільних шин тощо.